- Які книги Ви читали останнім часом? Що сподобалось, що ні?
- Виявляється, останні місяць-півтора мене цікавлять майже самі мемуари. Ось, перечитав «Щоденник» Юрія Нагібіна. І якось саме тепер дуже зрозумів, прийняв його. Так, метафори – на висоті. Так, кожне слово – на своїй полиці. Але це – професія. Це – відбувається автоматично. Головне – стільки нерву, шорсткості, глухих кутів. Чесна книга чоловіка –  про себе. Інколи – від точності –  горло перехоплює.

Ще – за чотири дні проковтнув «Записки конформіста» –  тритомні мемуари режисера Сергія Соловйова. Тут теж – чоловік і теж  – про себе. Але – інакше. Не то, щоб тут менше правди. Начебто, все чесно. Навіть докладніше, ніж хочеться. При цьому – явно більше гри. Але і це я теж люблю.

Все по-іншому і в «Книжці з картинками для дітей та поетів» Олі Хохлової. Я, наприклад, віршів не пишу і – по добрій волі – не читаю. Але тут… Жодна буква не дряпає смак. При тому, що там багато жіночих любовних слів сам склад – чіткий та емоційний настільки, що тіло вкривається сиротами. Я не жартую. Ось:

улица пахла тобой,

мертвой травою;

ветер – сквозной,

но тёплый,

почти горячий;

солнце окрасилось в красный,

рана зияла;

я зажимала её,

но любовь не спрячешь.

- Що плануєте прочитати?
- Влітку – тобто днями – планую прочитати книгу талановитого журналіста Дмитра Бикова про Булата Окуджаву. Я вже заглянув у середину і наштовхнувся на цікаві, але зовсім неочевидні паралелі, що проводить автор між Булатом Шалвовичем та Олександром Блоком.
Ще – мене чекає листування Антона Чехова. Воно різне, і частково вже прочитане. Я – за стиль і гумор. За сенс. Тобто – заздалегідь облизуюсь.

- Щоб ви радили почитати іншим?
- Я б рекомендував читати короткі оповідання. Набокова – «Набір», Булгакова – «Псалом», Чехова – «Архієрей» або «Степ». Не так давно перечитав оповідання Гайдара «Голуба чашка» – на рідкість витончена річ. Раджу! Ще – оповідання Вуді Аллена в перекладі Олега Дормана. Якщо хтось не читав листи Пушкіна дружині – беріть в руки ці листи і вперед!

З не короткого? Якщо вам за тридцять, негайно перечитайте «Анну Кареніну».

Оскільки, вважаю, що у прозі головне – мова і гармонія – завжди рекомендую читати стилістів. Наприклад, Нагібіна, Трифонова, Владімова. А повісті це, оповідання чи романи – все одно.